обожнювати — [обо/жн уватие] н уйу, н уйеиш … Орфоепічний словник української мови
обожнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
боготворити — рю/, ри/ш, недок., перех. Обожнювати кого , що небудь, схилятися перед ким , чим небудь … Український тлумачний словник
молитися — молю/ся, мо/лишся, недок. 1) Звертатися до Бога, до святих з проханням, подякою; проказувати слова молитви. || безос. || на кого – що, до чого. Проказувати слова молитви, повернувшись обличчям до кого , чого небудь. 2) Благати, дуже просити. 3)… … Український тлумачний словник
обожнити — див. обожнювати … Український тлумачний словник
обожнюваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обожнювати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
обожнювання — я, с. Дія за знач. обожнювати … Український тлумачний словник
обожувати — ую, уєш, недок., обо/жити, жу, жиш, док., перех. Те саме, що обожнювати … Український тлумачний словник
любити — I 1) (відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого / чого н.), жалувати, дихати (ким чим), полюбляти, долюблювати; обожнювати, боготворити, божествити (надмірно захоплюватися ким, схилятися перед ким н.) 2) (мати нахил, потяг до… … Словник синонімів української мови
поважати — 1) (кого що відчувати повагу, ставитися з повагою до когось / чогось), шанувати, у[в]шановувати, цінити, цінувати, поклонятися (кому чому), схилятися (перед ким чим), у[в]клонятися (перед ким чим), обожнювати, признавати, боготворити 2) див.… … Словник синонімів української мови